December 16th, 2019

Українська Держава — жорсткі уроки.



Галушко Кирило "Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років"

Уже другий рік Україна відзначає сторіччя Української національної революції 1917—1921 рр. Проте для загалу українців постаті тієї доби або маловідомі — як, наприклад, більшість військових діячів, або ж досі перебувають у тлумі давніх ідеологічних міфів чи брудних шат радянської пропаганди. А остання, м’яко кажучи, не симпатизувала українському політичному проекту. Відповідно, професора Грушевського намагалися просто забути як випадковість, Скоропадський став «оперетковим гетьманом», а Петлюра — «погромником». Українська армія тієї доби — просто «гайдамаки», тобто бандити… Єдиний яскравий образ, що після нової російсько-української війни набув популярності, — це герої Крут, юнаки, які героїчно загинули під кулями тодішніх російських агресорів. «Кіборги» того часу. Але й досі ми не маємо якісних фільмів чи медійних проектів про ту добу, і тому суспільство може спиратися у своїх уявленнях поки що переважно на тексти — видані або розміщені в Інтернеті.
До цього інформування громади прагне долучитися і громадський просвітницький проект «Likбез. Історичний фронт», який протягом чотирьох років є єдиним загальнонаціональним проектом із популяризації історії України. Будь-яку цікаву інформацію про той час можна прочитати на нашому сайті likbez.org.ua та в спільних проектах із видавництвами і газетами. Давній наш партнер — видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» — опублікувало нашу нову, першу за 80 років «Історію українського війська» за редакцією В. Павлова (2016), а також окреме «Військо Української революції 1917—1921 рр.» Є. Пінака та М. Чмира (2017), збірник за редакцією В. Лободаєва «Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917—1921 років» (2017). Імовірні альтернативи розвитку нашої історії того часу викладено в провокативному дослідженні журналіста та історика Д. Шурхала «Українська якбитологія» (2017). Щотижня на інтернет-шпальтах газети «Ділова столиця» хроніку подій сторічної давнини викладає проект «Наша Революція», очолений Г. Єфіменком. Приємно, що ці змістовні та цікаві виклади збирають для спільної праці десятки найкращих істориків України.

Тепер у руках читача — черговий доробок моїх колег: збірник про Українську Державу 1918 р. та її очільника — Павла Скоропадського. Як і в попередніх виданнях, ми зібрали під однією палітуркою і палких симпатиків гетьмана, і скептиків, і противників, бо ідеологією Likбезу є плюралізм та суперечка істориків. Бо саме вони дадуть можливість прискіпливому читачеві відчути пошуки науковців і збагнути, як сьогоднішні реалії впливають на їхні оцінки минулого. Ми хотіли б, щоб здоровий глузд сучасного українця дав змогу йому віднайти серед історичних фактів ту історичну правду, яка видавалася б йому найбільш «правдивою»… Тож тепер варто в найзагальніших рисах провести читача в нетрі Української Держави 1918 року…

Читати книгу

Про шлимазла

Аномальные для декабря плюсовые температуры ещë, как минимум, на десять дней отложили торжественное открытие катка перед офисом президента. Вся эта нелепая затея напомнила мне, как мой сосед по Старопортофранковской, дядя Саша Кац, объяснял, кто такие "шлимазлы":
— Если шлимазл собрался продавать зонтики, то на всей Земле перестанут идти дожди!
— Дядя Саша, а если он решит заняться похоронным делом, — подыгрывая ему, спрашивал его я, — то люди перестанут умирать, так что ли?
— А почему ты думаешь, что нет?
Слово шлимазл образовано соединением двух слов:  шлим (schlimm в переводе с немецкого означает — плохой, неудачный) и мазл (от ивритского мазаль — счастье, удача). То есть шлимазл — это весëлый придурок, либо человек, которому просто хронически не везет.
А ещë зачастую еврейские мамы и бабушки называли в шутку так своих детей и внуков. У евреев, ведь как? Если ребëнок умница, то это не сомневайтесь, самый умный ребëнок! А если идиот, то это самый феноменальный идиот. Нет, даже не идиот, а адиëт! (Дистанция между адиëтом и идиотом примерно такая, как между школьным учителем физики и лауреатом Нобелевской премии!)
Вспомнился старый советский анекдот, где-то года так 1967-го:
Как было раньше и как теперь? Раньше коммунисты воевали,евреи торговали а цыгане воровали. А теперь? А теперь; коммунисты воруют, цыгане торгуют, а евреи воюют.
Так вот, лучше бы наш Бубочка продавал гробы, а не катками занимался.